(о свидетеле)

1) General subject: adversary, adverse, antagonistic, antipathetic, antipathetical, at swords' points, belligerent, enemy, feudal, fremd, glowering, hostile, ill disposed, ill-disposed, inimical, male, malign, opponent, opposed, rancorous, virulent, ill

2) Zoology: agonistic, agonistical

3) Military: adversarial

4) Law: hostile (в т. ч. о свидетеле)

5) Diplomatic term: antagonistical

6) Jargon: tush

7) Makarov: anti- (чему-л.), glowering (о взгляде)

(42; ­ен, ­ьна) freiwillig

* * *

доброво́льный (-ен, -ьна) freiwillig

* * *

<-льная, -льное; -лен, -льна, -льно>

прил freiwillig

* * *

1) gener. ehrenamtlich (об участии в общественной работе), frei, freiwillig, gutwillig, unaufgefordert (о свидетеле)

2) law. aus eigenem Antrieb, frei vereinbart, gern, ungezwungen

* * *

* * *

1) gener. desafecto, hostil, pugnante, adverso, enemigo, opuesto

2) liter. helado

3) law. hostil (в т.ч. и о свидетеле)

4) Chil. malamistado

law. récusable, reprochable (о свидетеле)

gener. onwraakbaar (о свидетеле)

1) (свидетельство) свідкування, свідчення, посвідчення. Давать -ние - см. Показывать 2. Давать разноречивые -ния - суперечне свідчити; не в одно свідчити (говорити). Давать ложное -ние - фальшивим свідком свідчити, не по правді свідчити. Дача -ния - свідкування, свідчення. Снимать -ние - одбирати свідчення. Засвидетельствовать (подтвердить) свидетельскими -ниями - свідками засвідчити;

2) (определение) показ (-зу). -ние счётчика - показ лічильника.

* * *

1) ( действие) показа́ння; ( показ) по́каз, -у

2) ( свидетельство) сві́дчення

3) ( сообщение при допросе) показа́ння; ( свидетельское) сві́дчення; (подследственного, подсудимого) зізна́ння

4) (данные измерительных приборов; мед., вет.) показа́ння

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

* * *

1) паказаць

(проявить, обнаружить) праявіць, выказаць, выявіць

2) юр. паказаць

(о свидетеле) пасведчыць

см. показывать

* * *

1) паказваць

(проявлять, обнаруживать) праяўляць, выказваць, выяўляць

2) юр. паказваць

(о свидетеле) сведчыць

глаг. сов.

сутǎнтар, укçапа çавǎр; свидетеля подкупили свидетеле укçапа çавǎрнǎ